Прикметник як частина мови: основні ознаки та граматичні категорії

6
Хвилин читання

Прикметник як частина мови

Прикметник — самостійна частина мови, що виражає ознаку предмета, особи, явища тощо та відпо­відає на питання який? (яка? яке? які?), чий? (чия? чиє? чиї?). Під ознакою розуміють: властивість, якість, відношення, яким характеризується предмет. 

Поняття ознаки охоплює багато значень: колір (синій, білий), смак (солодкий, гіркий), розмір (великий, маленький), матеріал (скляний, шкіряний), внутрішні та зовнішні риси людини або тварини (радісний, симпатичний), властивість предметів (гострий, швидкий), відношення до часу і простору (близький, сьогоднішній), належність комусь чи чомусь (Маріїн, батьків) тощо. 

У мовленні прикметники виконують важливу описову функцію. Вони додають деталізацію, передають емоційне забарвлення, допомагають створити образ. Завдяки прикметникам текст стає живішим і зрозумілішим.

Онлайн-курси підготовки до НМТ-2026 від JustSmart!

Допоможемо скласти іспити на 180+ та вступити до омріяного університету!
Наші курси містять:
  • Онлайн-заняття з досвідченими викладачами.
  • Унікальні навчальні матеріали.
  • Психологічні тренінги та практичні лайфхаки.
🎯 Долай навчальні труднощі разом з нами!

Онлайн-курси підготовки до НМТ-2026 від JustSmart! Онлайн-курси підготовки до НМТ-2026 від JustSmart! Онлайн-курси підготовки до НМТ-2026 від JustSmart!

Граматичні категорії прикметника

Прикметник має рід, число, відмінок, які узгоджуються з родом, числом і відмінком іменника: зелене яблуко, зелена сорочка, зелений стілець, зелені дерева. Важливо пам’ятати: початкова форма прикметника — чоловічий рід називного відмінка однини.

Як і більшість змінних частин мови, прикметник має власну систему граматичних категорій, які визначають його форму та узгодження з іменником. Ці категорії — рід, число й відмінок. Вони не просто формальні ознаки: саме через них відбувається узгодження прикметника зі словом, з яким він пов’язаний у реченні, зберігаючи граматичну цілісність вислову.

Категорія роду

Прикметники в українській мові змінюються за родами — чоловічим, жіночим і середнім. Ця зміна залежить від роду іменника, з яким узгоджується прикметник:

  • зелений лист (чоловічий рід),
  • зелена трава (жіночий рід),
  • зелене поле (середній рід).

Під час роботи з учнями варто звертати увагу на узгодження: прикметник завжди приймає форму того роду, який має іменник. Це допомагає уникати типових помилок у письмі й усному мовленні, коли, наприклад, уживають сильна біль замість сильний біль.

Категорія числа

Прикметники мають дві форми числа — однину і множину, які визначаються числом іменника:

Приклад: високий будинок — високі будинки, нова книжка — нові книжки.

Важливо пам’ятати, що прикметники в множині втрачають ознаки роду, а отже, граматичний зв’язок між словами зберігається лише через число і відмінок.

Категорія відмінка

Прикметники відмінюються за тими самими відмінками, що й іменники, до яких вони належать. Це забезпечує граматичну узгодженість у реченні:

Приклад: гарний день — гарного дня — гарному дню — гарним днем — на гарному дні.

У процесі навчання доцільно практикувати узгодження прикметників із різними типами іменників: наприклад, із власними назвами, збірними словами, назвами істот і неістот. Такі вправи не лише закріплюють відмінювання, а й розвивають відчуття мовної логіки.

Розряди прикметників за значенням

За значенням прикметники можуть належати до одного з трьох основних розрядів — якісного, відносного або присвійного. Такий поділ дає змогу точніше визначати, яку саме характеристику має предмет і як цю ознаку слід виражати у мовленні.

Якісні прикметники

Виражають безпосередню ознаку предмета, яка може виявлятися більшою чи меншою мірою: гарний, високий, глибокий, теплий, солодкий.
Якісні прикметники мають кілька характерних ознак:

  • можуть утворювати ступені порівняння (теплий — тепліший — найтепліший);
  • можуть мати відносні форми (червоненький, зеленкуватий);
  • поєднуються з прислівниками міри (дуже гарний, надзвичайно складний).

Підказка: до якісних прикметників можна підставити слово “дуже”: дуже високий, дуже теплий.

Також до якісних належать прикметники, які виражають абсолютні ознаки: сліпий, німий, глухий, живий, мертвий, босий, голий, здоровий, хворий тощо.

Відносні прикметники

Виражають ознаку предмета опосередковано, стосовно іншого предмета, дії чи обставини. Вони вказують не на якість, а на зв’язок предмета з іншим предметом, матеріалом, місцем або часом. Такі прикметники не утворюють ступенів порівняння, адже їхня ознака не змінюється за інтенсивністю:

Приклад: кам’яна стіна, зимовий день, срібна ложка, вечірній шум.

Присвійні прикметники

Виражають належність предмета певній особі або істоті. Присвійні прикметники відповідають на питання чий? чия? чиє? чиї? і найчастіше утворюються від іменників за допомогою суфіксів: -ів, -їв, -ин, -їн, -яч(ий), -ин(ий):

Приклад: татові черевики, мамина парасоля, лисиччин хвіст, Іванів зошит.

Читати далі: Особливості творення присвійних прикметників

Перехід прикметників із розряду в розряд

В українській мові чимало прикметників, які можуть змінювати свій розряд залежно від іменника, з яким вони узгоджуються. Порівняймо приклади прикметників: 

  • золоте кільце — відносний прикметник, бо вказує на матеріал (кільце із золота) і золоте серце — якісний прикметник, ужитий у переносному значенні («добре, щире» серце);
  • кам’яна дорога (зроблена з каменю — відносний) і кам’яне обличчя (байдужий вираз — якісний);
  • вовчий слід (належність вовкові — присвійний) і вовчий апетит (ознака за властивістю — якісний), вовча шуба  (зроблена з хутра вовка — відносний).

Ступені порівняння якісних прикметників

Якісні прикметники, на відміну від відносних і присвійних, мають здатність виражати різну міру або інтенсивність ознаки. Це явище передається через ступені порівняння, які показують, наскільки певна властивість виявляється сильніше чи слабше. Прикметники в українській мові можуть утворювати два ступені порівняння: вищий і найвищий.

Творення вищого ступеня порівняння прикметників: 

Вищий ступінь вказує, що в одному предметі більше чи менше якоїсь якості, ніж в іншому.. Він має дві форми — просту і складену.

  • Проста форма утворюється за допомогою приєднання до початкової форми прикметників суфіксів -ш- або -іш-:
    Приклад: високий — вищий, теплий  — тепліший,  розумний  — розумніший, молодий  — молодший.
  • Складена форма (її також можуть називати аналітичною) твориться за допомогою слів більш, менш + прикметник у початковій формі:
    Приклад: більш уважний, менш складний, більш цікавий.

Творення найвищого ступеня порівняння прикметників: 

Найвищий ступінь вказує, що певний предмет переважає всі інші за якою-небудь ознакою. Він теж має дів форми  — просту і складену (аналітичну).

  • Проста форма утворюється за допомогою приєднання до форми вищого ступеня порівняння прикметників префікса найнайвищий, найкращий, найрозумніший.
  • Складена форма твориться за допомогою слів найбільш, найменшнайбільш відомий, найменш помітний.

Для підсилення значення прикметника, вжитого в найвищому ступені порівняння, можна використовувати додатково префікси як- і що-: якнайвищий, щонайгарніший. 

Інколи найвищий ступінь виражається додаванням до форми вищого ступеня слів від (за) усіх, над усе : дзвінкіший від усіх, вартісніший над усе.

Читати далі: Правопис складних прикметників: правила та приклади

Типові помилки у творенні ступенів порівняння: 

  • уживання слова “самий” (сама, саме, самі) замість форми найвищого ступеня порівняння — не “самий гарний”, а найгарніший, не “самий веселий”, а найвеселіший;
  • поєднання простої та складеної (аналітичної) форм: не “більш цікавіший”, а цікавіший або більш цікавий;
  • утворення найвищого ступеня порівняння без прийменника: не “дорожчий усіх”, а дорожчий за всіх.

Не утворюють ступенів порівняння:

  • Прикметники з префіксами пре-, за-, над-, пра-, архі-, ультра-: пресильний, за­високий, прадавній;
  • Прикметники із суфіксами -уват- (-юват-), -ав (-яв-), -еньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк-, -езн-, -енн-: білявий, величезний, маленький;
  • Прикметники з абсолютною ознакою: німий, глухий, сліпий, хворий, голий, живий тощо;
  • Прикметники-назви мастей тварин: гнідий, вороний, буланий тощо;
  • Прикметники, які перейшли з відносних або присвійних у якісні: срібний іній (відносний — якісний), заяча душа (присвійний — якісний).
  • Складні прикметники : чорнобровий, світло-рожевий.

Читати далі: Способи творення прикметників: правила та приклади

Спробуйте навчання в JustSmart безкоштовно

Як JustSmart може допомогти опанувати прикметники

Прикметник — одна з найвиразніших частин мови, завдяки якій мовлення стає точним, образним і гнучким. Знання його граматичних категорій, розрядів і особливостей уживання допомагає формувати в учнів не лише мовну грамотність, а й уміння мислити описово, спостерігати й характеризувати.

Щоб закріпити знання з цієї теми, варто проходити тести НМТ з української мови та систематично практикуватися. Якісно підготуватися допоможуть курси підготовки до НМТ, а також онлайн-курси української мови, де матеріал пояснюють доступно та з прикладами з реального мовлення.

А для школярів чудовим варіантом розвитку мовних навичок стануть курси англійської для дітей в JustSchool, які допомагають із раннього віку формувати мовну грамотність і впевненість у спілкуванні кількома мовами.

Тож знання прикметника допомагає краще розуміти мову, точніше висловлювати думки й упевнено почуватися під час спілкування та складання іспитів.

Спробуйте навчання в JustSmart безкоштовно

Читай також